Наречена, яка готується до єднання з Ісусом Христом очищає себе, піклується про своє тіло і слідкує за правильним харчуванням.
Вам подобається образ такої нареченої?
Або ось такий образ
Я скинула хітон мій; як же мені знову надягати його? Я вимила ноги мої; як же мені бруднити їх?
Пісн 5:3-5
Любий мій протягнув руку свою крізь шпарину, і нутрощі мої схвилювалися від нього.
Я встала, щоб відчинити любому моєму, і з рук моїх капала мира, і з перстів моїх мира капала на ручки замка.
Перший образ нареченої здається на перший погляд добрим. Вона готується до зустрічі з нареченим і очищає себе. Все начебто добре.
Але коли дивишся на інший образ вже дружини і бачиш що вона очищає себе, вимила ноги і намастила себе дорогоцінною олією міро, яка приємно пахне.
Начебто вона готова до зустрічі з любимим як і наречена в першому образі. Але в неї є ще інша чистота. Її видно в кожному слові як місто, яке стоїть на верху гори, як прапор який підняла людина над собою.
Він увів мене у дім бенкету, і знамено його наді мною — любов.
Пісн 2:4
Подивіться на цю церкву, наречену Ісуса Христа.
знаю діла твої, і труд твій, і терпіння твоє, і те, що ти не можеш зносити розпутних, і випробував тих, які називають себе апостолами, а вони не такі, й побачив, що вони неправдомовці;
Одкр 2:2-3
ти багато зазнав і маєш терпіння, і в ім’я Моє трудився і не знемагав.
Вона тримає себе в чистоті, тому що не може зносити розпутних, випробує навіть тих, хто називає себе апостолами.
Але чому Ісус каже такі слова?
Та маю проти тебе те, що ти залишив першу любов твою.
Одкр 2:4
Наречена не зраджує, але і не любить. Вона багато робить для нареченого і терпить і трудиться для нього. Де хто скаже, так це саме і є настоящая любов, а не та, перша любов почуттів. Тут є і труд і терпіння і вірність і все це заради нареченого. Ні, ні і ще раз ні. Ісус каже, маю проти тебе те, що ти залишив першу любов твою.
Це дивно, але виникає питання, а що є друга любов?
Саме другу любов більш спокійну, і як кажуть не таку чуттєву, люди вважають кращою і більш глибокою за першу любов. Таку любов ми і бачимо в цій церкві.
Для людини така любов здається вищою. А чому? Тому що люди дивляться на зовнішні справи, а справи у цієї церкви дуже гарні.
Але Бог дивиться на сердце.
Він вважає саме першу любов найвищою. Чому? Ось що Він каже
Отже, згадай, звідки ти впав, …
Одкр 2:5
Впав? Друга любов, більш спокійна, врівноважена, повна труду, терпіння і вірності. Це падіння? Так, Богу подобається любов рвучка, гаряча може і повна помилок. Ось вона така:
Петро сказав Йому у відповідь: Господи! Якщо це Ти, звели мені прийти до Тебе по воді.
Мф 14:28-31
Він же сказав: прийди. І, вийшовши з човна, Петро пішов по воді, щоб підійти до Ісуса.
Побачивши ж сильний вітер, злякався і, коли почав тонути, закричав: Господи, спаси мене!
Ісус зараз же простяг руку, підтримав його і говорить йому: маловіре! Чого ти засумнівався?
Петро рветься до Христа і іде по воді, але тут же падає. Що краще? Вийти з човна і впасти, або зрівноважено, спокійно сидіти в човні? Ми як би сидимо в тому човні і кажемо в своєму серці, хм от як Ісус докоряє Петра за його маловір’я. Але ми не бачимо як Ісус цінує порив любові Петра, хоч він з усіх учнів напевно падав більше за всіх. То Ісус сказав до нього маловіре, то відійди від Мене сатана, то Петро зрікся від Ісуса три рази. Чому Петро такий здається неврівноважений? Тому що він поривався наблизитись до Ісуса якомога ближче, то з лодки вискакує, то йде ближче, де тримали Ісуса перед розп’яттям і там його впізнають. Можна сказати що Петро всюди з Ісусом на передовій. Але ж близько з Ісусом Христом бути і небезпечно, ось він і ловив шалену кулю. Справжній праведник, який сім разів упаде і сім раз встане.
бо сім разів упаде праведник, і встане; а нечестиві впадуть у погибель.
Притч 24:16
А хто такі нечестиві тоді? Схоже на те, що це ті хто сидить на скамейці в церкві, вихваляються в своєму серці врівноваженою любов’ю і глазують з праведників, які падають і встають.
Подивіться на цей прекрасний момент ще раз, який відбувся після воскресіння Ісуса Христа.
Тоді ученик, якого любив Ісус, говорить Петрові: це Господь. Симон же Петро, почувши, що це Господь, оперезався одягом, бо він був нагий, і кинувся в море.
Ін 21:7-8
А інші ученики припливли човном, бо недалеко були від землі, ліктів близько двохсот, і тягли сіть з рибою.
Петру не треба була вже ця сіть, ця риба. Двісті ліктів до берега?
Та хоч сто, він не може чекати, Того, кого любить. Петро, чому ти знов вискакуєш з лодки?
Ось чому.
Коли ж вони обідали, Ісус каже Симону-Петрові: Симоне Іонин! Чи любиш ти Мене більше, ніж вони? Петро каже Йому: так, Господи! Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус говорить йому: паси ягнят Моїх.
Ін 21:15
Любов
На ложі моєму вночі шукала я того, кого любить душа моя, шукала його і не знайшла його.
Пісн 3:1-4
Встану ж я, піду містом, вулицями і площами, і буду шукати того, кого любить душа моя; шукала я його і не знайшла його.
Зустріли мене вартові, які обходять місто: «чи не бачили ви того, кого любить душа моя?»
Та ледь я відійшла від них, як знайшла того, кого любить душа моя, схопилася за нього, і не відпустила його, доки не привела його у дім матері моєї й у внутрішні кімнати матері моєї.
Суламіта, чому тобі не сидиться вдома, чому ти йдеш шукати того, кого любиш? Він же прийде.
Я скинула хітон мій; як же мені знову надягати його? Я вимила ноги мої; як же мені бруднити їх?
Пісн 5:3-8
Любий мій протягнув руку свою крізь шпарину, і нутрощі мої схвилювалися від нього.
Я встала, щоб відчинити любому моєму, і з рук моїх капала мира, і з перстів моїх мира капала на ручки замка.
Відкрила я любому моєму, а любий мій повернувся і пішов. Душі у мені не стало, коли він говорив; я шукала його і не знаходила його; кликала його, і він не відгукувався мені.
Зустріли мене вартові, які обходять місто, побили мене, зранили мене; зняли з мене покривало ті, що стережуть стіни.
Заклинаю вас, дочки єрусалимські: якщо ви зустрінете любого мого, що скажете ви йому? що я знемагаю від любови.
Суламіта, чому ти йдеш шукати його? Там же небезпечно, тебе можуть побити, зраніть, забрати одяг, будь терпелива, врівноважена, ти наробиш помилок!!!
Тому що я знемагаю від любови.
Схоже на те, що врівноважена, спокійна любов ніколи не зможе вийти за межі лодки. Вона дуже логічна і обережна. Навіщо ти виходиш з лодки, це небезпечно, навіщо ти пригаеш в воду, до берега залишилось всього двісті ліктів?
